Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей

Консультпункт

 

                

                 

 

         МОВЛЕННЯ ДОРОСЛИХ - ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

      Мовлення дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

                    Поради батькам

• Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.

 • Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.   

• Правильне мовлення - запорука успішного навчання в школі. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.     

• Пам'ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.    

 • Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» з участю всіх членів сім'ї.    

• Не забудьте записати в зошит чи на магнітофон розповіді і казки вашої дитини.  

• Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.   

• Своєчасно виправляйте граматичні помилки.   

• Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.  

 • У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.

• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.   

• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.   

• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.   

• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.   

• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

 

ПРАВИЛА МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

- Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

- Пам`ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, багатою, виразною, чіткою. 

- Спонукайте малюка до звуконаслідування, до правильного промовляння слів.

- Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

- Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, розучуйте з ними пісні, скоромовки, вірші.

- Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші вислови вашого малюка.

- Спонукайте дитину до складання віршів, лічилок, будьте їм у цьому помічниками.

- Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

- Ваша відповідь дитині повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою.

- Спонукайте дітей до запитань, виховуйте "чомучок".

- Систематично влаштовуйте ігри у "слова"

- При нагоді вживайте прислів`я, загадуйте загадки.

- Обов`язково пояснюйте кожне не зрозуміле дитині слово, у її присутності звертайтеся до словника.

 

 

ПОВНОЦІЙНИЙ СОН ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

    Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Не випадково у цьому функціональному стані людина перебуває близько третини свого життя. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається "очищення" всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини. Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності. За висновками фізіологів, сон є неспецифічним показником загального стану людини, оскільки при появі змін в організмі, пов'язаних з хворобою, перевтомою, спостерігають порушення сну. Експериментально доведено, що інтенсивність і якість розумової праці при систематичному недосипанні знижується майже вдвічі.

          Таким чином, контроль за якістю сну необхідний для оцінки рівня функціонального комфорту організму дитини. Гігієнічно повноцінний сон - це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням. Діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку повинні лягати спати о 20год 30хв - 20год 45хв, проте не пізніше 21год. Ранній сон дуже важливий для дитини, оскільки відповідає біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних і психофізичних показників. Доведено, що максимум виділення гормонів росту спостерігається у дітей від 22 до 23 години, але не раніше ніж через годину після засинання. Ось чому, якщо дитина лягає спати дуже пізно, то у неї порушуються показники зросту.

        Процес засинання ускладнюється, якщо діти збуджені. Щоб уникнути цих порушень, перед сном потрібно уникати гучних ігор, напруженої розумової праці, емоційного збудження, голосних розмов, перегляду телевізійних передач із хвилюючим сюжетом, тобто всього того, що сприяє надмірному збудженню нервової системи. Крім того, вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 1,5-2 години до сну. Міцний чай, шоколад давати дітям на ніч не рекомендується. Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном. Перебуваючи у садку, парку чи лісі, діти і дорослі вдихають біологічно активні речовини, що їх виділяють рослини-фітонциди. Вони мають тонізуючий  та дезинфікуючий впливи на організм. Потрапляючи у дихальні шляхи, фітонциди не лише очищають бронхи, легені від хвороботворних мікробів, а й підвищують тонус усього організму. Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Взимку дитині ліпше спати з відчиненою кватиркою, а в теплий сезон — при відкритому вікні. Провітрювання необхідне не лише для очищення повітря, а й для його охолодження. Відчуваючи приємне тепло ліжка і дихаючи прохолодним свіжим повітрям, діти почуваються зручно і швидко засинають.    

         Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Якщо сітка чи матрац ліжка занадто м'які, тіло викривляється, що викликає порушення кров'яного постачання спинного мозку та інших органів і призводить до застійних явищ. Окрім того, при вимушеному згинанні тулуба нервові закінчення можуть защемлятися. Корисно спати на правому боці, оскільки це створює найсприятливіші умови для роботи серця та органів травлення. Використовувати поролон для матрацу шкідливо, тому що він поглинає біоенергію людей незалежно від того, чим він накритий зверху. Недоцільним є і використання перин із пір'я: при лежанні на них відбувається провалювання тулуба, грудна клітка стискується.     Сприяють перегріванню тіла і стають резервуаром для накопичення великої кількості пилу також і пухові ковдри. Подушка має бути не великою, щоб не перешкоджати правильному положенню тіла під час сну. Спеціалісти вважають, що спати на подушці чи ні — це справа звички. Однак дітям, які страждають серцево-судинною недостатністю, бронхіальною астмою, ожирінням, спати на низькій подушці або без неї не рекомендується. Враховуючи те, що впродовж ночі кожен з нас здійснює від 40 до 60 рухів, пов'язаних зі зміною положення тіла і кінцівок, розміри ліжка повинні відповідати параметрам дитини. Дитяче ліжко треба розміщувати в освітленому місці кімнати, подалі від опалювальних приладів, а також дверей і вікон, щоб уникнути протягу. Постільна білизна має бути відповідної довжини і ширини з рівною поверхнею, зручною та акуратною. Спати дітям треба у нічній сорочці чи піжамі. Найсприятливіше пробудження дитини після нічного сну о 7год —7год 30хв. Отже, загальна тривалість нічного сну старших дошкільників становить 10,5—11год.

        Не менш важливо виконувати правила ранкового підйому. Для полегшення переходу від сну до активних дій корисно у ліжку декілька секунд активно попрацювати кистями рук, стискаючи і розтискаючи пальці. Завдяки цьому в центральну нервову систему надходить велика кількість нервових імпульсів, які сприяють ослабленню, характерного для сну, стану кори великих півкуль головного мозку. Після цього потрібно зробити 3-4 глибоких рівномірних вдихи і видихи, що сприяє збагаченню крові киснем, оскільки при зміні положення тіла — від горизонтального до вертикального — зростає м'язова активність.

Важливе значення для зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку має денний сон, що становить 1,5—2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.

        При цьому варто зазначити, що глибокий, здоровий сон забезпечується попередньою активною діяльністю, яка включає рухові компоненти ігор, перебування на свіжому повітрі. Адже здорова втома — це передумова міцного сну.

 

 

 

                   

 

                                                                                       ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ`Ї

   Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім'ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов'язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.У фізичному вихованні дітей в сім'ї можуть бути використані різні форми занять фізичними вправами - від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту).

      Можна рекомендувати такі форми занять фізичними вправами дітей у сім'ї:

• ранкова гігієнічна гімнастика;

• ранкова спеціалізована гімнастика;

• фізкультхвилинки;

• заняття із загальної фізичної підготовки;

• самостійні тренувальні заняття;

• участь у змаганнях;

• прогулянки (лижні, велосипедні, пішки);

• процедури для загартування;

• туризм;

• рухливі і спортивні ігри.

         Основним періодом занять батьків із дітьми є вік від 2 до 6-7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім'ї'. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом - все це допоможе досягти значних успіхів у фізкультурних заняттях у школі. Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять, щоб вони стали для неї необхідними щодня.Тривалість домашнього заняття може бути різною - залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття. Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять - не більше 10 хвилин. 

     Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для веиких м'язових груп. Вправи перед вечерею - найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки, як правило, вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, про-ведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. 

      Тривалість занять із дітьми до 6 років - 20-30 хвилин, а з 6-7-річними - до 45 хвилин.Після вечері займатись із дітьми фізичним вихованням не рекомендується. Адже, після їжі інтенсивна рухова діяльність є шкідливою (в будь-який час доби). І крім того, після фізичних вправ діти важко засинають. Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім'ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.

      Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.Чим і як займатись? Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв'язку з чим вони поділяються на п'ять основних груп.

    До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.

    До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням.  Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів (перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо). Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.

     До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або в приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелізання, перестрибування і розгойдування (пролізти під стільцями, перестрибнути через кубики, перелізти через ліжко). У цих вправах важливою є не стільки точність виконання, скільки швидкість пристосування до незвичних умов.

   П'яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.